простукати
Простукати, -каю, -єш
гл. Простучать.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простукати — просту́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- простукати — див. простукувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простукати — ПРОСТУ́КАТИ див. просту́кувати. Словник української мови у 20 томах
- простукати — ВИСТУ́КУВАТИ (визначати стан внутрішніх органів за звуками, утвореними легким постукуванням молоточка або пальців по тілу), ПРОСТУ́КУВАТИ. — Док.: ви́стукати, просту́кати. (Лікарі) вислуховували,.. вистукували й мацали, кого необхідно було вистукати (Ю. Словник синонімів української мови