простукотіти

Простукотіти, -чу, -чеш

гл. Простучать, прогромыхать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простукотіти — простукоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. простукотіти — див. простукотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простукотіти — ПРОСТУКОТІ́ТИ див. простукота́ти. Словник української мови у 20 томах