протирати

Протира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл.

1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253.

2) Проторивать, проторить. Перед домом був широкий двір, такий широкий, що вози ледві встигли протерти кругом його вузьку дорогу. Левиц. Пов. 145. Тепер скорий шлях просторий до рая протерли. КС. 1882. IV. 169.

3) проте́рта го́лка. Игла безъ ушка. Нема, як моя сусіда: увесь куток обділяє; ось і мене поратувала: дала протерту голку ще й без жильця. Подольск. г.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протирати — протира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протирати — -аю, -аєш, недок., протерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Тручи, робити отвір, дірку в чому-небудь, рану на чомусь. || Продірявлювати, псувати що-небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок. 2》 Витираючи, робити чистим, сухим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протирати — ПРОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що. 1. Тручи, робити отвір, дірку в чому-небудь, рану на чомусь. – Вони тобі її [фотокартку] до дірок пучками протруть (А. Головко); – Не дам [полотна]!... Словник української мови у 20 томах
  4. протирати — протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.. Фразеологічний словник української мови
  5. протирати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. протирати — Протира́ти, -ра́ю, -ра́єш; проте́рти, -тру́, -тре́ш; проте́р, -те́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)