протирати

ПРОТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОТЕ́РТИ, тру́, тре́ш, док., що.

1. Тручи, робити отвір, дірку в чому-небудь, рану на чомусь.

– Вони тобі її [фотокартку] до дірок пучками протруть (А. Головко);

– Не дам [полотна]! Я пучки до м'яса протерла, поки випряла його (М. Стельмах);

// Продірявлювати, псувати що-небудь, довго користуючись, носячи на собі.

Протерти взуття до дірок.

2. Витираючи, робити чистим, сухим.

Молоде лице його почервоніло, очі потускніли, він часто скидав своє пенсне, протирав і знову чіпляв на ніс (Панас Мирний);

Протираю вікно. якась маленька, брудна станція; дві-три почорнілих будівлі Василько заклопотано метляється по кімнаті. Його окуляри з великими скельцями, які він раз у раз знімає й протирає носовичком, підстрибують на носі (Б. Антоненко-Давидович);

Він взяв з кутка біля порога свій відпотілий з морозу карабін і.. став його протирати (А. Головко);

Протерла [Верона] скло на лампі, засвітила (М. Томчаній);

Михайло Товстодум поважно протер сиві вуса (Г. Епік);

Клименко все протирав спітнілу шибку, нетерпляче визираючи на вулицю (Д. Бузько);

// Натирати або змащувати чим-небудь.

Для пом'якшення шкіри рук протирайте їх сумішшю з 50 грамів гліцерину, 5 грамів нашатирного спирту і 50 грамів води (з наук. літ.);

Христина.. протерла чоловікові горілкою розвернену, вже набухлу спину й почала вибирати саморобні шротини (М. Стельмах);

[Бухта:] Слухай команду. Палубу.. протерти піском (О. Корнійчук);

// рідко. Те саме, що потира́ти 1.

Вона з натугою протирала собі чоло і зітхала глибоко, мов з утоми (О. Кобилянська);

Іван Іванович протирає руки, йде до радіорупора і ніжно гладить його своєю долонею (М. Хвильовий).

3. Розтираючи, пропускати крізь що-небудь.

Віджатий сир протирають крізь сито, додають сметану, яйця, масло, цукор, сіль і борошно (з наук.-попул. літ.);

Збирають вершки стебел і гілок [материнки], сушать і (часто) протирають крізь решето (з наук. літ.).

4. діал. Торувати (шлях, стежку і т. ін.).

Мало що терном не вросла колись битая доріженька до о. Гервасія. Один.. о. Антоній їх не цурався і доріженьку протирав (А. Свидницький);

Зима була, замерз зелений Сян, І по блискучім ледовім [льодовім] помості Гладкий протерли шлях мужицькі сани (І. Франко);

* Образно. Він стежки протира для нащадків, – Його діло ніколи не мре! (П. Грабовський).

◇ (1) Протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. – довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу).

Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко);

Всю війну я провів у Казахстані.., мамаша мала втіху, що я з бронею в кишені просиджую штани в заводській лабораторії (Н. Рибак);

(2) Протира́ти / проте́рти з пісо́чком кого – суворо критикувати, лаяти кого-небудь.

На конференції треба буде протерти з пісочком [викладача математики], –зігнувся над столом Будяк (Ю. Збанацький);

(3) Протира́ти / проте́рти о́чі – прокидатися, вставати після сну.

– Даю тобі слово, Тимоше, – озвався він по якійсь хвилі, – що завтра ви ще й очей не протрете, як я вже упораюсь з своїм [трактором] (Д. Бедзик).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протирати — протира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. протирати — -аю, -аєш, недок., протерти, -тру, -треш, док., перех. 1》 Тручи, робити отвір, дірку в чому-небудь, рану на чомусь. || Продірявлювати, псувати що-небудь, довго користуючись, носячи на собі. Протерти взуття до дірок. 2》 Витираючи, робити чистим, сухим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протирати — протира́ти (проси́джувати) / проте́рти (проси́діти) штани́, зневажл. Довго перебувати де-небудь (перев. про навчання в школі або про сидячу роботу). Ми протирали штани на шкільній парті (І. Микитенко); Всю війну я провів у Казахстані.. Фразеологічний словник української мови
  4. протирати — ПРОКЛАДА́ТИ (дорогу, стежку — утворювати, йдучи, ходячи, їдучи, їздячи), ТОРУВА́ТИ, УТОРО́ВУВАТИ (ВТОРО́ВУВАТИ), УБИВА́ТИ (ВБИВА́ТИ), ПРОБИВА́ТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОТИРА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. протирати — Протира́ти, -ра́ю, -ра́єш; проте́рти, -тру́, -тре́ш; проте́р, -те́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. протирати — Протира́ти, -ра́ю, -єш сов. в. проте́рти, -тру́, -тре́ш, гл. 1) Протирать, протереть, вытирать, вытереть. А росою очі промивати, а рушником очі протирати. Грин. III. 473. Протри мені смажні уста. Чуб. І. 253. 2) Проторивать, проторить. Словник української мови Грінченка