1. Словник української мови Грінченка

протурчати

Протурча́ти, -чу, -чиш

гл.

1) = протуркотати.

2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протурчати — протурча́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. протурчати — -чу, -чиш, док., рідко. Те саме, що протуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протурчати — ПРОТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., рідко. Те саме, що проту́ркати. Протурчала горлиця. Словник української мови у 20 томах
  4. протурчати — протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Фразеологічний словник української мови