протурчати
протруби́ти (протуркоті́ти, протуркота́ти, протурча́ти, проту́ркати) (всі) ву́ха кому. Дуже надокучити кому-небудь постійними розмовами про одне і те саме. — Та вже бачу,— зітхнула Ольга Павлівна.— Жінки всі вуха мені на буряках протрубили (В. Кучер); — Іван вже мені про вас вуха протуркотів (В. Собко); Не треба його дратувати. І так протурчали йому вуха всякими вигадками (А. Головко); — І вже ти протуркала мені уші (вуха) тим Максимом! — сказав він (І. Франко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протурчати — протурча́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- протурчати — -чу, -чиш, док., рідко. Те саме, що протуркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протурчати — ПРОТУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., рідко. Те саме, що проту́ркати. Протурчала горлиця. Словник української мови у 20 томах
- протурчати — Протурча́ти, -чу, -чиш гл. 1) = протуркотати. 2) — голову, уха. Намозолить уши, твердя постоянно одно и то-же. Ти вже мені сими молодощами й голову протурчав. Г. Барв. 497. Словник української мови Грінченка