1. Словник української мови Грінченка

протяжний

Протя́жни́й, -а́, -е́

Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протяжний — (який звучить плавно) протяглий, тягучий. Словник синонімів Полюги
  2. протяжний — протя́жний прикметник повільний, тягучий протяжни́й прикметник уживаний для протягування Орфографічний словник української мови
  3. протяжний — I протяжн`ий-а, -е. 1》 Який має протяжність (у 3 знач.). 2》 спец. Признач. для обробки протягуванням, волочінням. Протяжний прес. Протяжний верстат — металорізальний верстат, на якому внутрішні й зовнішні поверхні заготовок обробляють протяжкою. 3》 діал. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. протяжний — ПРОТЯЖНИ́Й, а́, е́. 1. Який має протяжність (у 3 знач.). Крім зірок і розсіяних хмар розрідженого газу, в Галактиці виявлено і протяжні хмари, що складаються з пилу і заступають світло далеких зірок (з наук.-попул. літ.). 2. спец. Признач. Словник української мови у 20 томах
  5. протяжний — ПРОТЯ́ЖНИЙ (про звук, мелодію — який звучить довго, плавно), ПРОТЯ́ГЛИЙ, ТЯГУ́ЧИЙ, ПОВА́ЖНИЙ розм., ПРОТЯ́ЖЛИВИЙ розм., ПРОКВО́ЛИСТИЙ розм., ВИТЯЖНИ́Й діал. Словник синонімів української мови
  6. протяжний — Протяжни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)