протяжний

ПРОТЯЖНИ́Й, а́, е́.

1. Який має протяжність (у 3 знач.).

Крім зірок і розсіяних хмар розрідженого газу, в Галактиці виявлено і протяжні хмари, що складаються з пилу і заступають світло далеких зірок (з наук.-попул. літ.).

2. спец. Признач. для обробки протягуванням, волочінням.

Протяжний прес.

3. діал. Тривалий.

– Бесіда залилася протяжним сміхом (Панас Мирний);

* Образно. Черв'як сильно завертівся десь під самим серцем і викликав протяжний довгий біль (Н. Кобринська);

// Трвалість чогось (перев. часу).

Ми нуло небагато часу. Чи,може, багато? Неможливо визначити його протяжність (О. Бердник).

ПРОТЯ́ЖНИЙ, а, е.

Який звучить довго, плавно (про звук, мелодію і т. ін.).

Маруся грала ноктюрн Шопена. Співучі протяжні тони проймали гаряче, душне повітря (І. Нечуй-Левицький);

Корови поспішали побачитись з телятами й заздалегідь подавали про себе звістку протяжним ревом (Панас Мирний);

Протяжна тужлива пісня вилискується по зораних нивах, шелестить зів'ялими межами, ховається по чорних плотах і падає разом з листям на землю (В. Стефаник);

Густіють сутінки, в одну засмучено-темну смугу зливаються дерева, а здалеку чути протяжний ніжно-журливі співи колядок (М. Івченко);

Довго ще в очах миготять його [паправоза] блискучі боки й долітає прощальний протяжний гудок (Б. Антоненко-Давидович);

Обережно постукав до Мирона. –Вхо-одь-те... – почувся протяжний голос (В. Винниченко);

На стінах [шахти] наче блиск слюди, з вуглем вагончиків ряди, що простяглись у тьму безсонну, і свист протяжний коногона (В. Сосюра).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

протяжний

Значення в інших словниках