прочинятися
Прочиня́тися, -ня́юся, -єшся
сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочинятися — прочиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочинятися — -яється, недок., прочинитися, -чиниться, док. 1》 Відчинятися трохи, не зовсім. 2》 розм. Те саме, що розчинятися I 1). 3》 тільки недок. Пас. до прочиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочинятися — ПРОЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПРОЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док. 1. Відчинятися трохи, не зовсім. Із часу до часу прочиняються двері ошатненько, вигляне ласкаве, невпокійне обличчя з білою бородою (Марко Вовчок); Двері трохи прочиняються (В. Словник української мови у 20 томах