прочинятися
ПРОЧИНЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ПРОЧИНИ́ТИСЯ, чи́ниться, док.
1. Відчинятися трохи, не зовсім.
Із часу до часу прочиняються двері ошатненько, вигляне ласкаве, невпокійне обличчя з білою бородою (Марко Вовчок);
Двері трохи прочиняються (В. Собко);
Скреготнув ключ у замку, і двері трошки, на вузеньку щілинку, прочинилися (В. Козаченко);
* Образно. Начебто невидима заслонка прочинилася перед ним. Побачив двір, зарослий травою і пухнастими кульбабами (Валерій Шевчук).
2. розм. Те саме, що розчиня́тися¹ 1.
Прочиняються двері, і миттю вскакують до теплушки Панько й Микита (Ю. Яновський);
Двері в школі прочинилися, і звідтіля, товплячись і на ходу одягаючись, висипали на двір школярі (С. Васильченко);
Перед ними прочинилася тяжка хвіртка з маленьким заґратованим віконцем (І. Микитенко).
3. тільки недок. Пас. до прочиня́ти.
Значення в інших словниках
- прочинятися — прочиня́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочинятися — -яється, недок., прочинитися, -чиниться, док. 1》 Відчинятися трохи, не зовсім. 2》 розм. Те саме, що розчинятися I 1). 3》 тільки недок. Пас. до прочиняти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочинятися — Прочиня́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. причини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Пріотворяться, пріотвориться. Ворота причинились туди, де сплять святі печерники. К. Дз. 156. Словник української мови Грінченка