прочунятися
Прочу́нятися, -няюся, -єшся
гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прочунятися — прочу́нятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочунятися — див. опритомніти Словник синонімів Вусика
- прочунятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Прийти до пам'яті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочунятися — ПРОЧУ́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Прийти до пам'яті; опритомніти. Тілько прочунявшися зовсім і вдивившися добре перед себе, він пізнав, що лежить під оборогом, заритий усім тілом у сіні (І. Франко); – Ох, що зо мною!... Словник української мови у 20 томах
- прочунятися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови