1. Словник української мови у 20 томах

прочунятися

ПРОЧУ́НЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм.

Прийти до пам'яті; опритомніти.

Тілько прочунявшися зовсім і вдивившися добре перед себе, він пізнав, що лежить під оборогом, заритий усім тілом у сіні (І. Франко);

– Ох, що зо мною! – промовила дівчина, прочунявшись (В. Підмогильний);

– Дядьку, ви стогнете. Прочуняйтесь! (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочунятися — прочу́нятися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прочунятися — див. опритомніти Словник синонімів Вусика
  3. прочунятися — -яюся, -яєшся, док., розм. Прийти до пам'яті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прочунятися — ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ (повернутися до стану душевної рівноваги, набути здатності спокійно думати, діяти тощо), ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, СХАМЕНУ́ТИСЯ, ОПРИТО́МНІТИ, СПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СПОМ'ЯНУ́ТИСЯ, ПРОКИ́НУТИСЯ, ОПАМ'ЯТУВА́ТИСЯ, ПРОБУДИ́ТИСЯ рідше... Словник синонімів української мови
  5. прочунятися — Прочу́нятися, -няюся, -єшся гл. = прочуняти. Насилу прочунявся. Шевч. 300. Словник української мови Грінченка