1. Словник української мови Грінченка

прочутитися

Прочути́тися, -чуся, -тишся

гл. Прійти въ себя, очнуться. Устань, устань, милая, прочутися. Чуб. V. 52. Пила вона нічку, пила вона другу, а на третю нічку прочутилася. Мил. 119.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прочутитися — прочу́ти́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. прочутитися — див. опритомніти Словник синонімів Вусика
  3. прочутитися — -учуся, -утишся, док., розм., рідко. Прийти до пам'яті. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прочутитися — ПРОЧУТИ́ТИСЯ, учу́ся, у́тишся, док., розм., рідко. Прийти до пам'яті. Устань, устань, милая, прочутися, На своїй колясочці прокотися (П. Чубинський). Словник української мови у 20 томах
  5. прочутитися — ОПРИТО́МНІТИ (повернутися до свідомості зі стану непритомності, забуття), ОТЯ́МИТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ВІДІЙТИ́, ОЧУ́НЯТИ розм., ОЧУ́НЯТИСЯ розм., ПРОЧУ́НЯТИ розм., ПРОЧУ́НЯТИСЯ розм., ОЧУ́ТИ́ТИСЯ розм., ПРОЧУТИ́ТИСЯ розм., ОЧУТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови