1. Словник української мови Грінченка

проштовхувати

Прошто́вхувати, -хую, -єш

сов. в. проштовха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Проталкивать, протолкнуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проштовхувати — прошто́вхувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проштовхувати — -ую, -уєш, недок., проштовхнути, -ну, -неш і рідко проштовхати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Штовхаючи, просувати, переміщати куди-небудь, через що-небудь. 2》 перен., розм. Давати хід чому-небудь, прискорювати щось; протегувати Проштовхнути по службі — влаштувати на посаду потрібну ("свою") людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проштовхувати — ПРОШТО́ВХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОШТОВХНУ́ТИ, ну́, не́ш і рідко ПРОШТОВХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Штовхаючи, просувати, переміщати куди-небудь, через що-небудь. Віддаюсь течії юрти, і поволі мене проштовхуьтю в куточок (М. Словник української мови у 20 томах
  4. проштовхувати — ПРИСКО́РЮВАТИ (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), ПРИШВИ́ДШУВАТИ, ФОРСУВА́ТИ, ПІДГАНЯ́ТИ (ПІДГО́НИТИ) розм., ПІДХЛЬО́СТУВАТИ розм. рідше, ПІДХЛЬО́СКУВАТИ розм. Словник синонімів української мови