пряменький

Прями́й, -а́, -е́

1) Прямой. Рубайся дерево і пряме, й криве. Рудч. Ск. II. 7.

2) Настоящій. То ж не татари, то но прямії, — то бояри молодії. Грин. III. 470. ум. пряменький, прямесенький. До Бога важкий шлях, а до пекла прямесенький. Ном. № 201.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пряменький — пряме́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пряменький — -а, -е. Пестл. до прямий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пряменький — ПРЯМЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до прями́й 1, 2. – Височенький та пряменький [капітан], як стрілочка (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник української мови у 20 томах