пряменько
Пря́мо
нар. Прямо. Чуб. V. 207. Прямо неси до моєї хати. Рудч. Ск. І. 97. ум. пряменько, прямесенько.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пряменько — пряме́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- пряменько — Присл. до пряменький. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пряменько — ПРЯМЕ́НЬКО. Присл. до пряме́нький. Голову .. задравши, Пряменько витягнувсь [хлопець] та й скочив через тин (Є. Гребінка); Почала [Параска] їх [подушки] складати: спідню – пряменько положила, верхню – навскосяк угору підвела (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах