прянистий

Прянистий, -а, -е

= пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прянистий — пря́нистий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. прянистий — -а, -е, розм. Те саме, що пряний 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прянистий — ПРЯ́НИСТИЙ, а, е, розм. Те саме, що пря́ний 3. Пароплав ішов по Дніпру вниз. Пружний вітерець дихав йому назустріч прісною свіжістю великих вод, тонким прянистим духом далеких степів (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах