прянистий
ПРЯ́НИСТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пря́ний 3.
Пароплав ішов по Дніпру вниз. Пружний вітерець дихав йому назустріч прісною свіжістю великих вод, тонким прянистим духом далеких степів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
прянистий —
пря́нистий прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
-
прянистий —
-а, -е, розм. Те саме, що пряний 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прянистий —
Прянистий, -а, -е = пряний. Желех. Прєниста худоба. Вх. Зн. 57.
Словник української мови Грінченка