прянистий
ПРЯ́НИСТИЙ, а, е, розм.
Те саме, що пря́ний 3.
Пароплав ішов по Дніпру вниз. Пружний вітерець дихав йому назустріч прісною свіжістю великих вод, тонким прянистим духом далеких степів (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me