прясло
Пря́сло, -ла
с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прясло — Кільце у ланцюзі, огорожі, сплетіння [XI] Словник з творів Івана Франка
- прясло — пря́сло 1 іменник середнього роду кільце на веретені пря́сло 2 іменник середнього роду, істота частина огорожі діал. Орфографічний словник української мови
- прясло — I -а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. II -а, с., діал. Частина огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прясло — А, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. Ліпота благого супокою І відрада світлої душі поспускали прясла над тобою — не торкайся їх, не воруши. (ЧТ:159). Словник поетичної мови Василя Стуса
- прясло — ПРЯ́СЛО¹, а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. У насипу кургану знаходилися фрагменти кераміки – кремінні відщепки та глиняні прясла (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- прясло — (давньорус.) 1. Відрізок оборонної стіни між баштами у фортеці. 2. Частина стіни між лопатками або баштами у культовій або житловій споруді (порівн. трюмо). 3. Ланка огорожі між опорними стовпами чи стояками. 4. Поздовжня жердина. Архітектура і монументальне мистецтво