прясло

(давньорус.)

1. Відрізок оборонної стіни між баштами у фортеці.

2. Частина стіни між лопатками або баштами у культовій або житловій споруді (порівн. трюмо).

3. Ланка огорожі між опорними стовпами чи стояками.

4. Поздовжня жердина.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прясло — Пря́сло, -ла с. Часть плетня между двумя кольями. Шух. І. 75. Словник української мови Грінченка
  2. прясло — ПРЯ́СЛО¹, а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. У насипу кургану знаходилися фрагменти кераміки – кремінні відщепки та глиняні прясла (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. прясло — пря́сло 1 іменник середнього роду кільце на веретені пря́сло 2 іменник середнього роду, істота частина огорожі діал. Орфографічний словник української мови
  4. прясло — А, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. Ліпота благого супокою І відрада світлої душі поспускали прясла над тобою — не торкайся їх, не воруши. (ЧТ:159). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. прясло — I -а, с. Металеве, глиняне, шиферне, скляне і т. ін. кільце, що надягається на веретено для надання йому ваги. II -а, с., діал. Частина огорожі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. прясло — Кільце у ланцюзі, огорожі, сплетіння [XI] Словник з творів Івана Франка