1. Словник української мови Грінченка

пужина

Пужи́на

ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пужина — -и, ж., діал. Пусте чи недозріле зерно. Великий тлумачний словник сучасної мови