пужина

пужи́на

-и, ж., діал.

Пусте чи недозріле зерно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пужина — Пужи́на ж. Пустое зерно, легковѣсное зерно. Мнж. 191. Новомоск. у. Лубен. у. Посіяв мірку конопель, та сама пужина уродила. Міусск. окр. Недозрѣлыя зерна конопли. Вас. 199. Словник української мови Грінченка