пузан
Пузан, -на
м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пузан — Сурма, труба [XII] Словник з творів Івана Франка
- пузан — пуза́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пузан — див. гладкий Словник синонімів Вусика
- пузан — див. пузань. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пузан — ПУЗА́Н див. пуза́нь. Словник української мови у 20 томах
- пузан — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови