пузан

Пузан, -на

м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пузан — Сурма, труба [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. пузан — пуза́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пузан — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. пузан — див. пузань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пузан — ПУЗА́Н див. пуза́нь. Словник української мови у 20 томах
  6. пузан — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови