пузан

ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); — Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); — Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, — лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пузан — Сурма, труба [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. пузан — пуза́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. пузан — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  4. пузан — див. пузань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пузан — ПУЗА́Н див. пуза́нь. Словник української мови у 20 томах
  6. пузан — Пузан, -на м. Брюхачъ. Г. Барв. 313. ум. пузанчик. Старий батько сидить коло хати та вчить внука — пузанчика чолом оддавати. Шевч. 261. Словник української мови Грінченка