пузань

ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Тугай, як пружина, підтягнутий, він страшенно не любив товстунів, флегматиків, вайлуватих тугодумів (Д. Ткач); Сафигін не сказав ні слова привіту, і Андрій зрозумів, що цей товстюх.. зовсім не для того сюди приїхав (І. Багряний); — Рятуйте, люди, хто в Бога вірує... Рятуйте, християни... потопаю... — На здоров'ячко, гладуне, — крізь зуби процідив Мар'ян (М. Стельмах); Незабаром прийшов якийсь пан-черевань, і стали вони удвох із панією радитись (Марко Вовчок); — Ат, одчепись! Їздила до того пузана, до благочинного, — лаятись за наймичку (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пузань — (людина з великим черевом) черевань, гладун. Словник синонімів Полюги
  2. пузань — пуза́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. пузань — Черевань, як ім. ПУЗАТИЙ; пузан. Словник синонімів Караванського
  4. пузань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  5. пузань — -я, пузан, -а, ч., розм. Чоловік із великим черевом; товстий чоловік. || Вгодована дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пузань — див. пузатий Словник чужослів Павло Штепа
  7. пузань — ПУЗА́НЬ, я́, ПУЗА́Н, а́, ч., розм. Чоловік з великим животом; товстий чоловік. – Виходить до мене пузань у шлафроці з люлькою в зубах (І. Словник української мови у 20 томах
  8. пузань — Пузань, -ня́ м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112. Словник української мови Грінченка