1. Словник української мови у 20 томах

пузань

ПУЗА́НЬ, я́, ПУЗА́Н, а́, ч., розм.

Чоловік з великим животом; товстий чоловік.

– Виходить до мене пузань у шлафроці з люлькою в зубах (І. Нечуй-Левицький);

З клубів пари зненацька виник, з довжелезним куховарським ножем у руках, якийсь міднопикий пузань (О. Ільченко);

* Образно. Мала, каже [Гуща], плата, багато роботи, не хочемо, каже, своїми мозолями пузанів збагачати [збагачувати] (М. Коцюбинський);

// Вгодована дитина.

[Дудар:] Прокидаюсь, що таке? Гудок .. Виходжу надвір, а то Малоштанів хлопчисько, отакий пузань, на дудку свистить (І. Микитенко);

Семерко дітей .. заводили на всі голоси, навіть малий пузан-хлопчик верещав Бог зна од чого (Дніпрова Чайка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пузань — (людина з великим черевом) черевань, гладун. Словник синонімів Полюги
  2. пузань — пуза́нь іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  3. пузань — Черевань, як ім. ПУЗАТИЙ; пузан. Словник синонімів Караванського
  4. пузань — див. гладкий Словник синонімів Вусика
  5. пузань — -я, пузан, -а, ч., розм. Чоловік із великим черевом; товстий чоловік. || Вгодована дитина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. пузань — див. пузатий Словник чужослів Павло Штепа
  7. пузань — ТОВСТУ́Н розм. (товстий, повний чоловік), ТОВСТЮ́Х розм., ГЛАДУ́Н розм., ПУХТІ́Й розм., ПАЦЮ́К зневажл.; ЧЕРЕВА́НЬ розм., ПУЗА́НЬ (ПУЗА́Н) розм. (чоловік з великим животом); ОПЕ́ЦЬОК розм. (про дитину). Словник синонімів української мови
  8. пузань — Пузань, -ня́ м. = пузан. Черк. у. К. ПС. 112. Словник української мови Грінченка