пузанчик
Пузанчик, -ка
м. ум. отъ пузан.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пузанчик — пуза́нчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пузанчик — див. дитина Словник синонімів Вусика
- пузанчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до пузань, пузан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пузанчик — ПУЗА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до пуза́нь, пуза́н. – Ходи здоров, пузанчику! – Бувай, Тимоше! – відмовив Покиван (О. Ільченко); Старий батько Сидить коло хати Та вчить внука-пузанчика Чолом оддавати (Т. Словник української мови у 20 томах