1. Словник української мови Грінченка

пукнути

Пукнути, -ну, -неш

гл.

1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у.

2) Лопнуть, треснуть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пукнути — Пу́кнути: — тріснути, лопнути [2,XIII] — тріснути [XII] Словник з творів Івана Франка
  2. пукнути — пу́кнути дієслово доконаного виду луснути; стукнути; вистрілити діал. Орфографічний словник української мови
  3. пукнути — див. пукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пукнути — ПУ́КНУТИ див. пу́кати. Словник української мови у 20 томах
  5. пукнути — пу́кнути вул. застрелити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пукнути — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови