пукнути
пу́кнути
див. пукати.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пукнути — Пу́кнути: — тріснути, лопнути [2,XIII] — тріснути [XII] Словник з творів Івана Франка
- пукнути — пу́кнути дієслово доконаного виду луснути; стукнути; вистрілити діал. Орфографічний словник української мови
- пукнути — ПУ́КНУТИ див. пу́кати. Словник української мови у 20 томах
- пукнути — пу́кнути вул. застрелити (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пукнути — ЛО́ПАТИСЯ (втрачати цілісність), ЛО́ПАТИ, ТРІ́СКАТИ, ТРІ́СКАТИСЯ, РОЗТРІ́СКУВАТИСЯ, РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ, ЛУ́СКАТИ, ЛУ́СКАТИСЯ, РОЗПАДА́ТИСЯ, РЕ́ПАТИСЯ розм., РЕ́ПАТИ розм., ЛУПА́ТИСЯ діал., ПУ́КАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
- пукнути — Пукнути, -ну, -неш гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. Н. Вол. у. 2) Лопнуть, треснуть. Словник української мови Грінченка