1. Словник української мови Грінченка

пуп'яночок

Пуп'янок, -нка

м.

1) Бутонъ; почка. Квітки роскручували свої пуп'яночки. Левиц. ПЙО. І. 500.

2) Завязь огуречныхъ растеній. Сквир. у. Маленькій огурчикъ. Дам тобі угірок і пуп'янок. Ном. № 566. З) з пуп'янку. Сызмала. Він і з пуп'янку такий був: ще років п'ять йому було, то все по сусідських городах крав. Волын. г. ум. пуп'яночок. Нехай я собі огірочка-пуп'яночка знайду. Ном. № 566.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуп'яночок — пу́п'яночок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пуп'яночок — див. брунька; дитина Словник синонімів Вусика
  3. пуп'яночок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до пуп'янок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пуп'яночок — ПУ́П'ЯНОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до пу́п'янок. Усякі квітки розкручували свої пуп'яночки, розгортували листочки (І. Нечуй-Левицький); На вікні в горщику розцвітала нова квітка. Тільки зараз Кіра помітила пуп'яночок (О. Словник української мови у 20 томах