пустити

Пустити, -ся

см. пускати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пустити — пусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пустити — [пуститие] пушчу, пустиеш; нак. -сти, -с'т'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. пустити — див. пускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пустити — ПУСТИ́ТИ див. пуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пустити — пусти́ти: ◊ ка́нтом пусти́ти → кант ◊ пусти́ти пла́зом → плазом ◊ пусти́ти на фрай → фрай ◊ пусти́ти фа́рбу → фарба ◊ цинк пуска́ти → цинк ◊ червоного когута́ пусти́ти → когут ◊ <�черво́ного> кондуктора пусти́ти → кондуктор Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. пустити — (аж) сли́ну пуска́є / пу́стить. Хто-небудь має сильне бажання придбати щось, оволодіти чим-небудь і т. ін. Браконьєри з мосту аж слину пускають, що стільки під ними пропливає весняного живого добра, а вихапувати не маєш права (О. Фразеологічний словник української мови
  7. пустити — ВИТРАЧА́ТИ що (використовувати, вживати гроші, майно з певною метою), ТРА́ТИТИ, ЗАТРА́ЧУВАТИ, ЗАТРАЧА́ТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, ВКЛАДА́ТИ (УКЛАДА́ТИ), ПРОТРА́ЧУВАТИ розм., ПУСКА́ТИ розм.; ПРОЖИВА́ТИ (на прожиття); ПРОЇДА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. пустити — Пусти́ти, пущу́, пу́стиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)