пущання
Пущання и пущення, -ня
с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пущання — пу́щання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- пущання — див. заговини Словник церковно-обрядової термінології
- пущання — -я, с., заст. Те саме, що пущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пущання — ПУ́ЩАННЯ, я, с., заст. Те саме, що пу́щення. На саме пущання, що на піст, вона йому і каже: – Піди лишень, Нечипоре, до служби (Г. Квітка-Основ'яненко); Порадившись, на пущання посилаємо по горілку (А. Свидницький). Словник української мови у 20 томах