пущання
ПУ́ЩАННЯ, я, с., заст.
Те саме, що пу́щення.
На саме пущання, що на піст, вона йому і каже: – Піди лишень, Нечипоре, до служби (Г. Квітка-Основ'яненко);
Порадившись, на пущання посилаємо по горілку (А. Свидницький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пущання — пу́щання іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
- пущання — див. заговини Словник церковно-обрядової термінології
- пущання — -я, с., заст. Те саме, що пущення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пущання — Пущання и пущення, -ня с. Заговѣнье. На пущення як зав'язано. Ном. № 524. Словник української мови Грінченка