1. Словник української мови Грінченка

пхнути

Пхну́ти, -ну́, -не́ш

гл. Пихнуть. Того пхне рукою, а другого тикне ціпком. Стор. МПр. 163.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пхнути — пхну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пхнути — пхну, пхнеш, док., перех. Однокр. до пхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пхнути — ПХНУ́ТИ, пхну, пхнеш, док., кого, що. Однокр. до пха́ти. Пхнув вікно я: гість північний, Крук днедавній, крук одвічний, З-за віконниці вліта (П. Словник української мови у 20 томах
  4. пхнути — ШТОВХНУ́ТИ (коротким різким рухом торкнутися когось, чогось), ШТОВХОНУ́ТИ, ПХНУ́ТИ, ШТУРХНУ́ТИ розм., ШТУРХОНУ́ТИ розм., ШТУРНУ́ТИ розм., ПОПХНУ́ТИ розм., ПИХОНУ́ТИ підсил. розм., ДВИГНУ́ТИ (ДВИ́НУТИ) розм., ТОРСОНУ́ТИ розм., ТУЗНУ́ТИ розм. Словник синонімів української мови