пшениченька

Пшениця, -ці

ж. Пшеница, Triticum vulgare (растеніе и зерно). ЗЮЗО. І. 139. Ой посію на горі пшеницю, під горою овес. Мет. 68. Уродив Бог пшеницю: густа та рівна стоїть як лава, а колос великий, важкий. Харьк. г. Які в вас паляниці білі, — мабуть мили пшеницю? Харьк. г. Я бачив, раз пшеницю мили. Греб. ум. пшеничка, пшениченька.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшениченька — пшени́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пшениченька — -и, ж. Пестл. до пшениця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пшениченька — ПШЕНИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до пшени́ця. Ой у полі край дороги Пшениченька яра, Там молода дівчинонька Пшениченьку жала (з народної пісні); – Піду я в поле до роботи, Злоту пшениченьку полоти (І. Словник української мови у 20 томах