пшик
Пшик!
меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... перепалив. «Ні, каже, чоловіче, скую тобі сокиру» .... «Не сокиру, а серп». А далі вже швайку, а далі й пшик: роспік залізця шматочок, що зосталось, та в воду: «от тобі, каже, й пшик». Ном., стр. 284, № 1858.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пшик — Дурниця [V] Словник з творів Івана Франка
- пшик — пшик 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пшик 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. пшик 3 іменник чоловічого роду ніщо; дурниця зневажл. Орфографічний словник української мови
- пшик — див. дрібниця; нікчемний; нісенітниця Словник синонімів Вусика
- пшик — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. 3》 у знач. ім. пшик, -у, ч., зневажл. Ніщо, дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пшик — ПШИК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. 2. розм. Уживається як присудок за знач. пши́кати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівці]!.. Словник української мови у 20 томах
- пшик — пшик ніщо (м, ср, ст): із їхнього бажання зробити пишне прийняття вийшов великий пшик (Авторка)|| = ґізі ◊ вели́кий пшик → пшик ◊ із ши́ни пшик із великого – дрібниця (натяк на оповідання про невмілого коваля, який клепав розпалену шину доти... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пшик — зроби́ти з лемеша́ шва́йку (пшик). Досягти мізерних результатів при великих можливостях, затратах. (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); Зробив з лемеша пшик (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
- пшик — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови