1. Лексикон львівський: поважно і на жарт

пшик

пшик ніщо (м, ср, ст): із їхнього бажання зробити пишне прийняття вийшов великий пшик (Авторка)|| = ґізі

◊ вели́кий пшик → пшик

◊ із ши́ни пшик із великого – дрібниця (натяк на оповідання про невмілого коваля, який клепав розпалену шину доти, доки з неї не залишилося майже нічого, тільки недопалок пшикнув у воді)(Франко)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пшик — Дурниця [V] Словник з творів Івана Франка
  2. пшик — пшик 1 вигук незмінювана словникова одиниця рідко пшик 2 присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. пшик 3 іменник чоловічого роду ніщо; дурниця зневажл. Орфографічний словник української мови
  3. пшик — див. дрібниця; нікчемний; нісенітниця Словник синонімів Вусика
  4. пшик — виг. 1》 Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. 2》 розм. Уживається як присудок за знач. пшикати. 3》 у знач. ім. пшик, -у, ч., зневажл. Ніщо, дурниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пшик — ПШИК, виг. 1. Звуконаслідування, що означає шипіння води, пари на чомусь розжареному, гарячому. 2. розм. Уживається як присудок за знач. пши́кати. Ледачий з їх москаль та й миршавий козак! Чи трапиться стрілять... – пшик порох на пановці [панівці]!.. Словник української мови у 20 томах
  6. пшик — зроби́ти з лемеша́ шва́йку (пшик). Досягти мізерних результатів при великих можливостях, затратах. (Старшина перший:) Ох, старі голови та розумні; химерять-химерять, та й зроблять з лемеша швайку (Т. Шевченко); Зробив з лемеша пшик (Укр.. присл..). Фразеологічний словник української мови
  7. пшик — ДРІБНИ́ЦЯ (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінності для когось), ДРІ́Б'ЯЗОК, ДРІБНО́ТА розм., ПУСТЕ́ розм., ДЕ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩИЦЯ розм., АБИ́ЩО розм., ДУРНИ́ЦЯ розм., ДУРНИ́ЧКА розм., НІКЧЕ́МНИЦЯ розм., ДУ́РОЩІ розм. Словник синонімів української мови
  8. пшик — Пшик! меж. Выражаетъ короткое шипѣніе отъ погруженія въ воду раскаленнаго желѣза. Употребл. какъ существительное: пшик, ку, м. Перевівся на ковальський пшик. Ном. № 1858. Був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза.... Словник української мови Грінченка