1. Словник української мови Грінченка

північний

Північний, -а, -е

1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97.

2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Північний — Півні́чний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  2. північний — (час) опівнічний; (вітер) з півночі, б. з. горішній; (клімат) холодний. Словник синонімів Караванського
  3. північний — див. холодний Словник синонімів Вусика
  4. північний — I -а, -е. Прикм. до північ I. || Який буває, трапляється опівночі. II -а, -е. 1》 Прикм. до північ II. || Який росте, водиться і т. ін. на півночі. || Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі. || Збудований, розміщений і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. північний — ПІВНІ́ЧНИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́вніч¹. В таку північну добу звідтіль, з-під тієї скелі, виступили дві людські постаті, білі, неначе мерці в білих покривалах (І. Нечуй-Левицький); – Дзень... дзень... – Північна година (М. Словник української мови у 20 томах
  6. північний — ПІВНІ́ЧНИЙ (який є, розташований на півночі; спрямований на північ або з півночі); НО́РДОВИЙ спец. (про вітер); АРКТИЧНИЙ (розташований в Арктиці). Командувач їхав північним берегом Сиваша (Ю. Яновський); Подув різкий північний вітер (З. Словник синонімів української мови
  7. північний — Півні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. північний — ПІВНІ́ЧНИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́вніч¹. В таку північну добу звідтіль, з-під тієї скелі, виступили дві людські постаті, білі, неначе мерці в білих покривалах (Н.-Лев., І, 1956, 43); — Дзень… дзень... Словник української мови в 11 томах