північний
ПІВНІ́ЧНИЙ¹, а, е.
Прикм. до пі́вніч¹.
В таку північну добу звідтіль, з-під тієї скелі, виступили дві людські постаті, білі, неначе мерці в білих покривалах (І. Нечуй-Левицький);
– Дзень... дзень... – Північна година (М. Рильський);
// Який буває, трапляється опівночі.
Їй так страшно було йти глухими вулицями, де тільки, наче кошачі очі, світили підсліпі ліхтарні та була глуха північна темнота (Панас Мирний);
Знову на далекій міській башті .. б'є годинник. Північна тьма (М. Хвильовий).
ПІВНІ́ЧНИЙ², а, е.
1. Прикм. до пі́вніч².
Холодні й теплі є місця, північні і південні: там – сніг та крига без кінця, а тут – гаї зелені (Н. Забіла);
// Який росте, водиться і т. ін. на півночі.
Над осінь прилітає птиця Із північних сивих чагарів (М. Рильський);
Тетерів вивів близько двадцяти сортів північної черешні і виростив тисячі дерев (з газ.);
// Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі.
Змушені були [загони] в тріскучі північні морози відходити по старовинному Верхотурському тракту в Уральські гори (О. Гончар);
Північне наше літо, Лихий портрет південних зим, – Одна лиш мить (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
// Збудований, розміщений і т. ін. на півночі.
Прибуває кошовий В північну столицю Та й іде собі у двір Вітати царицю (С. Руданський);
Покину нудні сигнатурки в аптеці, Забуду дітей в пелюшках І поїду ловить оселедці У північних морях (М. Рильський);
// Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних назв, термінів.
– Ось кандиль-китайка, ренклод-реформа, парадиз, шафран північний, бергамот новик (О. Довженко);
Північний олень.
2. Який міститься, проходить і т. ін. в напрямку півночі, на північ від чого-небудь або на півночі чогось.
Експедиція встигла зняти та докладно вивчити тільки західне узбережжя Аральського моря та ще й без північних заток, а все східне узбережжя та незліченні острови уздовж нього й дуже звивистий північний берег залишилися невивченими (З. Тулуб);
Заробітчани валом валили з північних губерній (О. Гончар);
// Який дме, насувається і т. ін. з півночі.
Один день віяв північний вітер, а сьогодні люди купаються і ходять, як і перше, по-літньому (Леся Українка);
Північний вітер б'є в обличчя (Н. Рибак).
3. Який живе на півночі.
В останні часи я дуже захоплююсь північними письменниками (Ібсен, Арне Гарборг, Кнут Гамсун...) (М. Коцюбинський);
Північні народи;
// Властивий народам, що живуть на півночі.
– Ми не політики. Ми поети. Нема в нас і північної жорстокості. Ми романтики (М. Хвильовий).
Значення в інших словниках
- Північний — Півні́чний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- північний — (час) опівнічний; (вітер) з півночі, б. з. горішній; (клімат) холодний. Словник синонімів Караванського
- північний — див. холодний Словник синонімів Вусика
- північний — I -а, -е. Прикм. до північ I. || Який буває, трапляється опівночі. II -а, -е. 1》 Прикм. до північ II. || Який росте, водиться і т. ін. на півночі. || Який буває, має місце, відбувається, спостерігається на півночі. || Збудований, розміщений і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- північний — ПІВНІ́ЧНИЙ (який є, розташований на півночі; спрямований на північ або з півночі); НО́РДОВИЙ спец. (про вітер); АРКТИЧНИЙ (розташований в Арктиці). Командувач їхав північним берегом Сиваша (Ю. Яновський); Подув різкий північний вітер (З. Словник синонімів української мови
- північний — Півні́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- північний — ПІВНІ́ЧНИЙ¹, а, е. Прикм. до пі́вніч¹. В таку північну добу звідтіль, з-під тієї скелі, виступили дві людські постаті, білі, неначе мерці в білих покривалах (Н.-Лев., І, 1956, 43); — Дзень… дзень... Словник української мови в 11 томах
- північний — Північний, -а, -е 1) Полуночный. Північна доба. Левиц. І. 97. 2) Сѣверный. Брацл. у. Магнитна стрілка завжди повертається одним кінцем на північну сторону, а другим на південну. Ком. II. 90. північне сяйво. Сѣверное сіяніе. Левиц. І. Словник української мови Грінченка