підбити

Підбити, -ся

см. підбивати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбити — підби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підбити — див. підбивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підбити — ПІДБИ́ТИ див. підбива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підбити — лука́вий підкуси́в (напути́в, підби́в і т. ін.) кого і без додатка. Хтось зробив хибний, необдуманий або небажаний для когось вчинок. Череваниха .. боялась, щоб лукавий не підкусив паливод на яку пакость (П. Фразеологічний словник української мови
  5. підбити — ВИСНА́ЖУВАТИ (позбавляти сили, робити безсилим, змарнілим), ЗНЕСИ́ЛЮВАТИ, ОСЛА́БЛЮВАТИ, ЗМУ́ЧУВАТИ, ВИСУ́ШУВАТИ, ЗАМУ́ЧУВАТИ, НИ́ЩИТИ, ЗАСУ́ШУВАТИ, СУШИ́ТИ, ОСЛАБЛЯ́ТИ, ВИМО́ТУВАТИ, ПІДТО́ЧУВАТИ, ПІДТИНА́ТИ, ВИСИСА́ТИ, ВИВ'Я́ЛЮВАТИ рідше... Словник синонімів української мови
  6. підбити — ПІДБИ́ТИ див. підбива́ти. Словник української мови в 11 томах