1. Словник української мови Грінченка

підбивати

Підбива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл.

1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288.

2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. На козакові шапка бирка, зверху дірка, травою пошита, вітром підбита. АД. І. 169. він лисом підшитий, псом підбитий. Хитеръ какъ лисица, золъ какъ собака. Ном. № 3052.

3) О тѣстѣ: 4) Окучивать, окучить (растенія). Дівчата... тютюн підбивали. О. 1861. V. 71. Я вдень, до обід, гурки підбивала. Г. Барв. 92.

5) Покорять, покорить, подчинить, поработить. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підбивати — підбива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підбивати — (зі споду) прибивати; (одяг) підшивати <�підбій>; (подушку) перебивати; (куряву) збивати, здіймати; (на що) ПІДБУРЮВАТИ; (на свій бік) схиляти; (птаха) підстрелювати; П. знесилювати; (під свою руку) підкоряти; (балянс) підсумовувати; ід. ПІДБИВАТИ КЛИНЦІ, залицятися Словник синонімів Караванського
  3. підбивати — див. мішати; підбурювати; підкорювати; примушувати; радити Словник синонімів Вусика
  4. підбивати — -аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док., перех. 1》 також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підбивати — ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб'ю́, підіб'є́ш, док. 1. що, також без дод. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. Словник української мови у 20 томах
  6. підбивати — (на що?), -аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док. Умовляти, підбурювати. Словник сучасного українського сленгу
  7. підбивати — підбива́ти / підби́ти клинці́ (кли́на, колодочки́ і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Ванько чув від робітників, .. що .. головний інженер підбиває клинці до хімічки Ольги (П. Фразеологічний словник української мови
  8. підбивати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
  9. підбивати — ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб’ю́, підіб’є́ш, док., перех. 1. також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. Словник української мови в 11 томах