підберезник
Підбере́зник, -ка
м. Порода грибовъ. Лохв. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підберезник — підбере́зник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- підберезник — підберезовик, -а, ч. Один з їстівних грибів із бурою шапинкою та білим м'якушем, що росте перев. в березових лісах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підберезник — ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м'якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Ю. Словник української мови у 20 томах
- підберезник — див. бабка Універсальний словник-енциклопедія
- підберезник — ПІДБЕРЕ́ЗНИК (гриб), БА́БКА, ОБА́БОК діал. Сусідський хлопчик приніс повний кошик грибів. Хвалився, що самі маслюки та підберезники (Є. Гуцало); Бабку звав (Петрик) баринею, бо мала розкішного капелюха, а маслюків — махлаями (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови
- підберезник — ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м’якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. Словник української мови в 11 томах