1. Словник української мови у 20 томах

підберезник

ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч.

Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м'якушем, що росте переважно в березових лісах.

Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Ю. Збанацький);

У дубових і березових гаях навколо Києва є білі гриби, підберезники, моховики (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підберезник — підбере́зник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підберезник — підберезовик, -а, ч. Один з їстівних грибів із бурою шапинкою та білим м'якушем, що росте перев. в березових лісах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підберезник — див. бабка Універсальний словник-енциклопедія
  4. підберезник — ПІДБЕРЕ́ЗНИК (гриб), БА́БКА, ОБА́БОК діал. Сусідський хлопчик приніс повний кошик грибів. Хвалився, що самі маслюки та підберезники (Є. Гуцало); Бабку звав (Петрик) баринею, бо мала розкішного капелюха, а маслюків — махлаями (Ю. Збанацький). Словник синонімів української мови
  5. підберезник — ПІДБЕРЕ́ЗНИК, а, ч. Один з кращих їстівних грибів з бурою шапинкою і білим м’якушем, що росте переважно в березових лісах. Роман розстебнув свою торбину, висипав на землю гриби. Тут були рижики, боровички, підберезники (Збан., Між.. Словник української мови в 11 томах
  6. підберезник — Підбере́зник, -ка м. Порода грибовъ. Лохв. у. Словник української мови Грінченка