1. Словник синонімів Вусика

Значення в інших словниках

  1. підбивати — підбива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підбивати — (зі споду) прибивати; (одяг) підшивати <�підбій>; (подушку) перебивати; (куряву) збивати, здіймати; (на що) ПІДБУРЮВАТИ; (на свій бік) схиляти; (птаха) підстрелювати; П. знесилювати; (під свою руку) підкоряти; (балянс) підсумовувати; ід. ПІДБИВАТИ КЛИНЦІ, залицятися Словник синонімів Караванського
  3. підбивати — -аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док., перех. 1》 також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. || Приладновувати, прикріплювати що-небудь з вивороту чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підбивати — ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб'ю́, підіб'є́ш, док. 1. що, також без дод. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. Словник української мови у 20 томах
  5. підбивати — (на що?), -аю, -аєш, недок., підбити, підіб'ю, підіб'єш, док. Умовляти, підбурювати. Словник сучасного українського сленгу
  6. підбивати — підбива́ти / підби́ти клинці́ (кли́на, колодочки́ і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Ванько чув від робітників, .. що .. головний інженер підбиває клинці до хімічки Ольги (П. Фразеологічний словник української мови
  7. підбивати — ВРАЖА́ТИ (УРАЖА́ТИ) (завдавати душевного болю), ПРИГНІ́ЧУВАТИ, ПРИГНІТА́ТИ рідше, ОБПА́ЛЮВАТИ, ОБПІКА́ТИ (ОПІКА́ТИ), ПРОПІКА́ТИ, ДОШКУЛЯ́ТИ (ДОШКУ́ЛЮВАТИ), ПІДБИВА́ТИ, ПРИБИВА́ТИ розм., КОРО́БИТИ розм. (викликати неприємне почуття). — Док. Словник синонімів української мови
  8. підбивати — ПІДБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДБИ́ТИ, підіб’ю́, підіб’є́ш, док., перех. 1. також без додатка. Прибивати що-небудь зі споду чогось або що-небудь до чогось. Словник української мови в 11 томах
  9. підбивати — Підбива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підбити, підіб'ю, -єш, гл. 1) Подбивать, подбить. Одступітеся, вороги, із щасливої дороги, підоб'ють кониченьки ноги. Мет. 288. 2) Дѣлать, сдѣлать подкладку. Словник української мови Грінченка