1. Словник синонімів Вусика

примушувати

I

веліти, вимушувати, занаряджувати, змушувати, зобов'язувати, нажилювати, наказувати, накидати (примусово), переламувати (себе), перемагати (себе), підбивати (кого), приневолювати, принукувати, присилювати, силувати, спонукати, спонукувати, указувати

Фразеологічні синоніми: давати наказ; давати наряд; давали розпорядження; давати указ; ставити за обов'язок; ставити перед фактом

Слова спонукання: Ану! Ану ж! Ану ж бо! Вперед! Гайда! Давай! Даваймо! Давайте! Даєш! Катай! Нум! Нумо! Нумте! Нуте! Починай! Рушаймо! Рушайте! Ура! Шквар!

Приповідки: Просять покорно, наступивши на горло

II

див. веліти

Джерело: Словник синонімів української мови Вусика на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. примушувати — приму́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. примушувати — (настирливо, невідступно домагатися виконання чого-небудь) брати (хватати) за горло (за горлянку) кого; наступати на горло (на горлянку) кому; за зябра (за жабри) брати (хапати); брати (хапати) за барки (за петельки) кого. Словник фразеологічних синонімів
  3. примушувати — Принукувати, силувати, неволити, зневолювати, приневолювати, змушувати, спонукувати, усиловувати; (мовчати) ІД. прикорочувати язика. Словник синонімів Караванського
  4. примушувати — -ую, -уєш, недок., примусити, -ушу, -усиш, док., перех. 1》 Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. || у сполуч. зі сл. себе. Спрямовувати свої зусилля на виконання чого-небудь незалежно від бажання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. примушувати — ПРИМУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМУ́СИТИ, у́шу, у́сиш, док., кого. 1. Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. Словник української мови у 20 томах
  6. примушувати — ПРИМУ́ШУВАТИ (вимагати в когось виконання чогось незалежно від його волі, бажання), ЗМУ́ШУВАТИ, ВИМУ́ШУВАТИ, СИ́ЛУВАТИ, ПРИНЕВО́ЛЮВАТИ, НЕВО́ЛИТИ, ПРИКРУ́ЧУВАТИ розм., ПРИПИРА́ТИ розм., ПРИНУ́КУВАТИ (ПРИНУКА́ТИ) розм., ЗАСТАВЛЯ́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  7. примушувати — Приму́шувати, -шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. примушувати — ПРИМУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИМУ́СИТИ, у́шу, у́сиш, док., перех. 1. Вимагати в кого-небудь виконання чогось незалежно від його волі, бажання. [Йоганна (благаючи):] Хузане, не примушуй мене покрас у матері просити! (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  9. примушувати — Примушати, -шаю, -єш, примушувати, -шую, -єш сов. в. примусити, -мушу, -сиш, гл. Принуждать, принудить, заставлять, заставить. Чуб. V. 305. Піхто тебе не примушав. Н. Вол. у. Примусив учеників своїх увійти в човен. Єв. Мр. VI. 45. --------------- Примушувати см. примушати. Словник української мови Грінченка