підбурювати
Підбурити, баламутити, заохочувати, збунтувати, збурювати, каламутити, колотити, мутити, намовляти, настренчувати, настринчувати, настроювати, наструнчувати, наструнювати, натуркувати, науськувати, нацьковувати, нашіптувати (радити тайкома), нашпиговувати, нашпигувати, наштирувати, наштирювати, підбивати (на що), підводити (т.с.), підговорювати, підговоряти, піддражати, піддражнювати, піддрочувати, піджигувати, підмовляти, підмогоричувати, підшукувати, підохочувати, підстирювати ("Підстирила й мене стира"), підстроюджувати, підстрючувати, підцюкувати, підцьковувати, підштовхувати, під'юджувати, приохочувати, провокувати, спонукувати, спонукати, схиляти (до чого), юдити
Фразеологічні синоніми: давати піддрочку; давати піджоги; збивати (зводити); з розуму; збивати з шляху; збивати на манівці; збивати на слизьке; збивати на хибний шлях; збивати з ума-розуму; натуркувати вуха; натуркувати повні вуха; підбивати (підводити); на гріх; підводити на слизьке; підштовхувати у плечі; порушувати спокій; призводити до гріха
Приповідки: Хороше порадив, хоч покинь. Піп Наум навів бабу на ум: баба порося продала, а гроші попові дала
Значення в інших словниках
- підбурювати — підбу́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підбурювати — Підбивати, підмовляти, під'юджувати, підштрикувати, піддрочувати, підцьковувати, підструнчувати, наущати, р. юдити, г. підбехтувати; (на що) спонукувати, штовхати, схиляти до, (заохочувати) додавати <�піддавати> охоти <�вогню, жару>... Словник синонімів Караванського
- підбурювати — -юю, -юєш, недок., підбурити, -рю, -риш, док., перех. 1》 Розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків. || перев. у сполуч. зі сл. проти. Викликаючи протест, невдоволення, підмовляти когось проти кого-, чого-небудь. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбурювати — ПІДБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБУ́РИТИ, рю, риш, док., кого. 1. Розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків. Товариші .. почали всім розказувати про Денисові заміри та підбурювати людей, щоб не поступалися тією землею (Б. Словник української мови у 20 томах
- підбурювати — БАЛАМУ́ТИТИ кого, що, розм. (сіяти неспокій серед людей, підбурювати на заворушення, виступи і т. ін.), КАЛАМУ́ТИТИ розм., КОЛОТИ́ТИ кого, що, ким, чим, розм., МУТИ́ТИ розм., ЗАКОЛО́ЧУВАТИ перев. із сл. спокій, розм. — Док. Словник синонімів української мови
- підбурювати — Підбу́рювати, -бу́рюю, -бу́рюєш; підбу́рити, -бу́рю, -бу́риш; підбу́р, -бу́рте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підбурювати — ПІДБУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДБУ́РИТИ, рю, риш, док., перех. 1. Розмовами спонукати кого-небудь до якихось дій, вчинків. Товариші.. почали всім розказувати про Денисові заміри та підбурювати людей, щоб не поступалися тією землею (Гр. Словник української мови в 11 томах
- підбурювати — Підбурювати, -рюю, -єш сов. в. підбурити, -рю, -риш, гл. 1) Поднимать, поднять, возбуждать, возбудить, подстрекнуть, возмутить. 2) Подливать, подлить. Жид таки підбурив водиці у горілку. Словник української мови Грінченка