1. Словник української мови Грінченка

підгуляти

Підгулювати, -люю, -єш

сов. в. підгуля́ти, -ля́ю, -єш, гл.

1) Преимущ. въ сов. в. Подкутить. Підгуляв, що й з копитів збився. Ном. № 11751. Тепера він підгуляв, на упокої почивав, на похмілля знемагає. АД. І. 216.

2) — молоду. Свадебный обычай въ Борз. у.: послѣ возвращенія въ понедѣльникъ новобрачныхъ изъ церкви, ихъ сажаютъ за столъ и предлагаютъ намазанную медомъ булку: дважды обманываютъ, только дѣлая видъ, что даютъ, а въ третій разъ отдаютъ. Грин. III. 448.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підгуляти — підгуля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підгуляти — див. підгулювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгуляти — ПІДГУЛЯ́ТИ див. підгу́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. підгуляти — П'ЯНІ́ТИ (ставати п'яним від алкогольного напою), ХМЕЛІ́ТИ, УПИВА́ТИСЯ (ВПИВА́ТИСЯ), ПІДПИВА́ТИ розм., ПІДГУ́ЛЮВАТИ розм. (трохи). — Док.: оп'яні́ти, сп'яні́ти, захмелі́ти, охмелі́ти, схмеліти, упи́тися (впи́тися), підпи́ти, підпия́чити розм. підгуля́ти. Словник синонімів української мови
  5. підгуляти — ПІДГУЛЯ́ТИ див. підгу́лювати. Словник української мови в 11 томах