1. Словник української мови Грінченка

піджити

Піджива́ти, -ва́ю, -єш

сов. в. піджити, -живу, -веш, гл.

1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть.

2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піджити — піджи́ти 1 дієслово доконаного виду загоїтися піджи́ти 2 дієслово доконаного виду піджитися; збільшитися Орфографічний словник української мови
  2. піджити — I див. підживати I. II див. підживати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. піджити — ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти². Словник української мови у 20 томах
  4. піджити — ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. піджити — ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти². Словник української мови в 11 томах