піджити
ГО́ЇТИСЯ (про пошкодження на тілі — виліковуватися), ЗАГО́ЮВАТИСЯ, ЗАЖИВА́ТИ, ЗГО́ЮВАТИСЯ діал.; ПІДЖИВА́ТИ розм., ПРИСИХА́ТИ розм. (про початок гоєння рани); ПІДГО́ЮВАТИСЯ (трохи, частково); ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ (заростати шкірою); РУБЦЮВА́ТИСЯ, ЗАРУБЦЬО́ВУВАТИСЯ (утворюючи рубець). — Док.: заго́їтися, зажи́ти, піджи́ти, присо́хнути, присхну́ти, підго́їтися, затягти́ся, затягну́тися, зарубцюва́тися. Грицькова рана гоїлась погано (Б. Грінченко); Прекрасне здоров'я мав лейтенант. І рана його швидко загоювалась (М. Стельмах); — Дуже вас прошу, — благав поранений, — не женіть мене звідси в санвзвод... Воно тут заживе... Загоїться. Присохне... (О. Гончар); (Василь:) Тату!.. Візьміть батога, сполосуйте мене, щоб повік синяки не згоювалися, легше мені буде!.. (М. Кропивницький); Загнибідиха.. Христі наробила масті і клала до пальця, щоб скоріше підживало (Панас Мирний); Артем з ранку до ночі теж працював в економії. Нарівні з іншими через руку не міг (хоч і підгоювалась, але орудувати нею ще боляче було) (А. Головко); — Позаживали твої рани? — Затягаються (О. Гончар); Остап поправлявся. Гарячка згодом спала, рана швидко затягувалась (М. Коцюбинський); Рана в плечі ще непокоїла. Вона то зарубцьовувалась, то знову відкривалася (В. Козаченко).
Значення в інших словниках
- піджити — піджи́ти 1 дієслово доконаного виду загоїтися піджи́ти 2 дієслово доконаного виду піджитися; збільшитися Орфографічний словник української мови
- піджити — I див. підживати I. II див. підживати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- піджити — ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти². Словник української мови у 20 томах
- піджити — ПІДЖИ́ТИ¹ див. піджива́ти¹. ПІДЖИ́ТИ² див. піджива́ти². Словник української мови в 11 томах
- піджити — Піджива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. піджити, -живу, -веш, гл. 1) Оправляться, оправиться, окрѣпнуть. 2) Поправлять, поправить свои обстоятельства, разживаться, разжиться. Піджив наш Лейба: вже й корівка в його і конячок пара. О. 1861. IX. 74. Словник української мови Грінченка