підкласти

Підкласти

см. підкладати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкласти — підкла́сти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підкласти — див. підкладати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкласти — ПІДКЛА́СТИ див. підклада́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. підкласти — підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик). Фразеологічний словник української мови
  5. підкласти — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док. Словник синонімів української мови
  6. підкласти — ПІДКЛА́СТИ див. підклада́ти. Словник української мови в 11 томах